Ці елементи носять наступні назви: допоміжна або бічна крайка перехідні крайки; головна ріжуча крайка; стружко-ділильна канавка; передня поверхня передня; задня поверхня; спинка зубця; стружечная канавка. Кути зубця протягання прийнято позначати буквами: в - передній кут; а - задній кут; срх - допоміжний кут кут поднутрения допоміжних до Розміри зубців протягання визначаються величинами: t - осьовий крок, вимірюваний паралельно осі протягання; h0 - глибина стружечной канавки; g - ширина задньої поверхні; г - радіус закруглення дна стружечной канавки.

Передні й задні кути виміряються в перетині, нормальному до головної ріжучої крайки, Передній кут відлічується від лінії, перпендикулярної осі протягання, а задній - від лінії, що лежить у площині, паралельній осі протягання. Для верстви металу, що зрізується кожним зубцем протягання, приймаються наступні позначення: sz - подача на зуб; Ь - ширина й L - довжина. Розміри зрізаної стружки відрізняються від розмірів зрізується слоя, щоМ, тому що в процесі різання зрізується слой, що, металу піддається деформації: товщина й ширина його збільшуються, а довжина зменшується.

Разом з тим для простоти наступного викладу позначення розмірів, що характеризують верству, що зрізується, віднесені до стружки. Залежно від розташування щодо осі протягання зубці можуть бути: прямі, похилі й гвинтів. У прямих зубців ріжучі крайки лежать у площинах, перпендикулярні осі протягання а в похил і гвинтових перехрещуються з нею під кутом менше 90°.

Прямі зубці, що мають замкнуту форму із круговий стружечной канавкою, наприклад, на циліндричних, шлицевых, квадратних і тому подібних протяганнях, називаються кільцевими зубцями. Кут т між ріжучими крайками похилих зубців і віссю протягання називається кутом нахилу зубців. Для протягань із гвинтовими зубцями цей кут утвориться між віссю й дотичною до ріжучих крайок.