Ріжуча частина є основною частиною протягання, що визначає якість і продуктивність процесу протягання. При конструюванні протягань як для отворів, так і для зовнішніх поверхонь доводиться вирішувати завдання, що стосуються вибору схеми різання для протягання, подачі на зуб або підйому зубців, кроку зубців, профілю й розмірів канавок між зубцями, величини передніх і задніх кутів, а також кутів нахилу ріжучих крайок. Вибір цих параметрів визначає собою розміри й кількість ріжучих зубців і довжину самої ріжучої частини.

Разом з тим для забезпечення нормальних умов утворення стружки необхідно призначити для ріжучих зубців належна кількість і форму канавок або інших устроїв для розподілу стружки по ширині. Розрахунок ріжучої частини протягання супроводжується також визначенням чинності протягання, що не повинна перевершувати найбільшу допускати^ся величину, що, тягового зусилля протяжливого верстата й не повинна викликати напруг у матеріалі протягання, що перевищують припустимі значення.

Вибір подачі на зуб або підйому зубців протягання має вирішальне значення для процесу протягання. Чим толще стружка, Що Знімається окремими зубцями протягання, тим коротше буде протягання, менше її вартість і вище продуктивність праці при протяганні. Але разом з тим надмірно товста стружка може викликати обривши протягання або зупинку протяжливого верстата через дуже велику величину зусилля, необхідного для просування протягання.

При роботі з великою подачею на зуб обсяг канавок між зубцями може виявитися недостатнім, щоб умістити весь метал, перетворюваний у стружку, і якість обробленої поверхні буде надмірно низьким. Тому при розрахунку й конструюванні протягань доводиться вирішувати завдання вибору подачі на зуб з урахуванням многих факторів і в першу чергу орієнтуватися на виробничий досвід і результати досліджень у цій області.