Відповідно до призначення частини, що калібрує, зазначеним раніше, поперечні розміри D6 і г6 і форма всіх зубців, що калібрують, виконуються такими ж, як і в останнього ріжучого зубця, у якого вони, у свою чергу, відповідають формі й поперечним розмірам простягається поверхности, що, або, для внутрішніх протягань, формі й розмірам отвору, що простягається. Для забезпечення найбільшої довговічності внутрішнього протягання поперечні розміри зубців, що калібрують, необхідно приймати рівними найбільшим припустимим розмірам готового отвору з урахуванням його деформації, що виникає при роботі протягання.

Пружна деформація оброблюваної деталі здавалося б завжди повинна сприяти зменшенню розмірів отвору в порівнянні з розмірами протягання, однак вони, як правило, виходять більше. Це збільшення поперечних розмірів протягненого отвору називається "розбиванням" отвору й виникає внаслідок налипання оброблюваного металу на зубці протягання, різниці температур деталі й протягання, наявності задирок на ріжучих крайках зубців, що виникають при заточенні протягання, скривлення її осі, неправильностей у розташуванні профілю ріжучих крайок, не попереднього отвору деталі й самого протягання й т.д.

Явище "розбивання" властиво відносно товстостінним деталям.. Протяганню тонкостінних деталей, наприклад втулок, трубок, вкладишів, склянок і ін., навпаки, властива "усадка" отворів, що пов'язана з наявністю значної пружної деформації стінок оброблюваного отвору. У цьому випадку у формулі приймається знак плюс.

Положення одного із зубців, що калібрують, протягання відносно поля допуску на простягається отверстие, що, представлено в схематичному виді на при роботі з розбиванням отвору й на при роботі з усадкою. Величина розбивання отвору залежить від якості виготовлення протягання й попереднього отвору, поперечних розмірів оброблюваного отвору й протягання, марки оброблюваного металу, складу мастильно-охолодної рідини, геометрії ріжучих елементів і інших факторів.