Такі нециліндричні отвори обробляються попередньо довбанням, фрезерованием або штампуються в холодному або гарячому стані. Після обробки отвору під протягання варто обробити опорну площину деталі, що стикається з опорною площиною стола або перехідною втулкою верстата. Ця площина повинна розташовуватися строго перпендикулярно до осі попереднього отвору, тому що інакше протягання при роботі буде изгибаться деталлю й внаслідок цього може зламатися.

Тому обробку опорної площини найкраще провадити одночасно з обробкою отвору на тому самому верстаті й при одній установці. У тих випадках, коли опорна площина обробляється окремо від отвору й необхідна перпендикулярність між ними за якимись причинами не выдерживается, варто встановити деталь при протяганні на кульове самоустановлювальне пристосування.

Цим же пристосуванням необхідно користуватися при протяганні деталей з неопрацьованими - чорними опорними поверхнями. Сегмент утримується в корпусі за допомогою склянки й пружин. Зовнішнє протягання найчастіше провадиться безпосередньо по чорній поверхні заготівлі виливка, кування, штамп. При цьому виконуються як чорнова, так і чистова операції.

Тому обробка зовнішніми протяганнями застосовна як вихідна операція, що забезпечує одержання первісних оброблених базових поверхонь для подальшої обробки деталі. У тих же випадках, коли зовнішнє протягання провадиться по раніше обробленій поверхні, вид попередньої обробки може бути будь-яким, аби тільки тільки під протягання була залишена верства металу, що забезпечує одержання потрібних розмірів елемента деталі й належної якості обробленої поверхні.
До попередньої обробки зовнішніх поверхонь доводиться прибігати при протяганні великих деталей з більшими припусками, а також у тих випадках, коли глибина або висота оброблюваного профілю надмірно велика. Так, наприклад, при протяганні хвостів великих турбінних лопаток, особливо з Т-Образними профілями, доводиться спочатку фрезерувати паз, а потім уже вести обробку протяганнями, що забезпечують остаточне калібрування всього профілю й досягнення необхідної чистоти поверхонь.