Як було вже відзначене вище, зрізання стружки зубцями протягання відбувається в стиснутих умовах. Стружка тут не має вільного виходу й змушена повністю розміщатися в просторі, утвореному стружечными канавками. Тому форма й обсяг цих канавок повинні бути такі, щоб схід і розміщення стружки в них протікали в можливо сприятливих умовах.

У противному випадку процес зрізання стружки буде утруднений, що викличе насамперед ускладнення напруженого стану зони металу, що піддається дії ріжучого клина інструмента, і збільшення обсягу металу, охопленого пластичною деформацією. Зовні це буде проявлятися в збільшенні поперечної й поздовжньої усадки стружки, росту чинності різання й енергії, що витрачається на зрізання стружки, у погіршенні чистоти оброблених поверхонь, підвищенні температури в зоні різання й у зниженні стійкості протягань.

Досвіди автора по визначенню усадки сталевої й алюмінієвої стружки при протяганні показали, що в міру стовщення зрізується слоя, що, при незмінному обсязі канавок коефіцієнт поздовжньої усадки збільшується. Ця обставина пов'язане зі зростаючим заповненням стружечных канавок на протяганнях і тому з утрудненням у сході й розміщенні стружки. Щоб забезпечити сприятливі умови й схід стружки в канавки, необхідно знати, насамперед, форму стружки, що утвориться при протяганні.

Стружки, що зрізуються зі сталі протяганнями з негвинтовими зубцями прямими, завиваються в спіральні трубки-витки, які можна розділити на дві основні форми. Перша форма витка і її послідовне утворення показані в схематичному виді на а. У цьому випадку виток вільно скручується в спіраль, причому радіус її поступово збільшується доти, поки виток не прийде в повне зіткнення з передньою гранню й дном канавки.